COCAIN 97% Павлово COCAIN Колумбийский

Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Ой, братцы, ну я тут накурился до такой степени, что моя голова прямо словно шишка от марихуаны стала. И тут решаю я, хоть на выборы президента сходи, может, чего нового произойдет. Решил тогда я закладку купить, чтобы на ура встретить день "голосовалки". Знаю я одну старую бабу, у нее всегда качество вышка. Ширь у нее правда нет, зато другие штучки у нее по вкусу - спид и химка. Вот такой вот я лентяй, ни на одно собрание не пойду, а на выборы идти решаю, да еще бурно зеленкой урну голосования заливаю. Ну все, сорвало меня! Прям девчушка из соседнего подъезда, что выше всех на унитазе, только не мироточит, а выборочит! Полный улет, братцы! А тут будто бы меня настоящим наркоманом стукнуло. Залетел я ходить на эти выборы! Крадучись, беру свои закладки и уже шагаю по широким улицам, готовый убиться этими шишками. Зашел я в это избирательное учреждение, думаю, ну что же, поиграю в эту демократию. А тут даже охрана стоит! Все такие серьезные, будто сами президенты. Смотрю на них, и они на меня. Чувствуется, что они видят мои закладки внутри меня. Ну ладно, подумал я, не пропадать же добру! Прячу свои шишки глубоко-глубоко в карман, спрятав их от остальных. Прохожу по залу, оглядываюсь, и вижу эту урну для голосования. Хм, думаю я, за что бы ее зеленкой залить? Неожиданно мои руки так и тянутся к карману со скрытыми спидом. Чувствую, как качество вышка пробуждает мою злость к этой системе! Выхожу я со своими друзьями из кармана, и тут, братцы, случается что-то невероятное! Мы берем эту урну, подмигиваем друг другу, и зеленкой урну заливаем. Представляете, какое улет это было! Просто бомба, я вам говорю! И мы все такие, слегка под тряску от спида, а у нас такой драйв! Улет, братцы, просто улет! Мы чувствуем себя настоящими героями, героями андеграунда! И, конечно, охрана уже кричит, и полиция вылетает на весь квартал. Но нам плевать, мы ведь уже убились этим наркотиком! Так что, братцы, я вам скажу честно, нормальных выборов я не видел и не услышал. Это все политическая игра, где нас, народ, вместо голосов, который должны быть волной свободы, заливают зеленкой, словно мы кого-то украли. Но, знаете, нам это все равно! Мы ведь наших героев ищем в закладках, а не в урнах. И пусть они говорят, что мы не то что наркоманы, а просто безумцы! Ведь когда ты набираешься и этот улет берет тебя под свое крыло, ты смотря на эту систему, понимаешь, что логика тут не нужна.